В умовах пандемії безготівкові розрахунки з платіжними картками в Україні продовжували зростати. Основним трендом 2020 року на українському картковому ринку став активний перехід українців на безконтактні платежі та розрахунки в Інтернеті.

Серед операцій із платіжними картками переважають безготівкові

Загальна кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за 2020 рік становила 5 997,1 млн шт., а їх сума – 3 957,3 млрд грн. Порівняно з 2019 роком кількість зазначених операцій зросла на 18,6%, а сума – на 10,6%.

Водночас безготівкові операції з використанням платіжних карток стають все більш популярними серед українців.

Так, за кількістю операцій торік переважали безготівкові – майже 87% операцій з платіжними картками. Сума безготівкових операцій становила 55,8% від усіх операцій із картками (за підсумками 2019 року – 50,3%).

П’ять років тому ці показники були значно нижчими – 70% та 35% відповідно.

Загалом, у 2020 році проти 2019 року кількість безготівкових операцій із використанням платіжних карток збільшилася на 25% та становила 5 211,2 млн шт., а сума – на майже 23% та досягла 2 208,7 млрд грн.

Як наслідок, кількість операцій отримання готівки у 2020 році знизилася на 11,7%, а сума – на 1,7%.

Водночас у 2020 році українці змінювали свої платіжні звички. Про це свідчить динаміка середніх сум безготівкових операцій із платіжними картками. Наприклад, середня сума операції переказу з картки на картку за рік зменшилася на 10,3%, до 1 444 грн; середня сума операції в платіжних терміналах (pos-терміналах) – на 5%, до 229 грн. Тобто, власники платіжних карток охочіше та частіше використовують їх для невеликих покупок в магазинах чи операцій із переказу коштів.

Також середня сума операції в мережі Інтернет зросла до 338 грн. Це свідчить, що українці все активніше здійснюють онлайн-платежі, зокрема й на більші суми.

Сума операцій в мережі Інтернет зростала у 2020 році найбільшими темпами (відбулося зростання на 31% порівняно із 2019 роком). Загалом кожна третя безготівкова операція з платіжною карткою у 2020 році здійснювалася в мережі Інтернет (36,5%). Це майже 642 млрд гривень за 2020 рік.

Половина всіх безготівкових операцій із використанням платіжних карток (49,8%) здійснювалася в платіжних терміналах. Їх сума становила чверть від усіх безготівкових операцій (26,9%). Якщо в 2019 році це було 513 млрд гривень, то у 2020 році – 595 млрд гривень (відбулося зростання на 16% порівняно із 2019 роком).

У 2020 році найбільшу частку за сумою безготівкових операцій із використанням платіжних карток (як і в минулому та позаминулому роках) становили перекази з картки на картку (42,8%), хоча за кількістю операцій їх частка – всього 12,6%.

За рік сума переказів з картки на картку зросла майже на чверть (24%), до 945 млрд гривень. Проте, це втричі менше, ніж було у минулому році (у 2019 році відбулось зростання на 64% у порівнянні із 2018 роком).   

Половина операцій у pos-терміналах – безконтактні

 

За 2020 рік загальна кількість платіжних карток в Україні зросла на 8% та становила 73,4 млн шт. Із них 55,1% (40,4 млн шт.) використовувалися в грудні 2020 року для здійснення видаткових операцій.

Упродовж усього минулого року активно використовувалися безконтактні картки, а також смартфони й інші NFC-пристрої для здійснення безконтактних платежів. Їх популярність зумовлена високим рівнем безпеки, швидкістю та зручністю таких операцій.

Протягом 2020 року кількість безконтактних карток, які використовували для здійснення операцій, зросла більш ніж на половину* – до 13,2 млн карток.

57% операцій за сумою та за кількістю здійснювалися в торговельних платіжних терміналах безконтактно.

Водночас майже кожна п’ята операція в торговельних мережах відбувалася за допомогою смартфонів та інших гаджетів. У такий спосіб у 2020 році було витрачено майже 109 млрд гривень.

Платіжна інфраструктура продовжує зростати

Незважаючи на карантинні обмеження, за минулий рік платіжна інфраструктура суттєво розширилася. Кількість суб’єктів господарювання, які приймають платіжні картки, за рік зросла більше ніж на третину (на 36,1%) – до 326,9 тисяч.

Мережа торговельних pos-терміналів в Україні за рік зросла на понад 12% – до 375 тис. Водночас майже 87% торговельних платіжних терміналів забезпечують можливість здійснення безконтактної оплати.

Загалом, за останні п’ять років кількість торговельних платіжних терміналів збільшилася майже вдвічі – зі 199,8 до 375,0 тисяч.

Кількість платіжних терміналів (контактних та безконтактних) у розрахунку на 1 млн постійного населення України** станом на 01 січня 2021 року становила 9,4 тис. шт. (рік тому – 8,4 тис. шт. на 1 млн населення).

Регіональний розподіл термінальної мережі на території України залишається нерівномірним. Найбільша кількість платіжних терміналів на одного жителя спостерігається у місті Києві, Київській, Дніпропетровській, Одеській та Харківській областях. Найменша – у Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській областях, а також у Луганській та Донецькій областях.

Водночас у Тернопільській області у 2020 році спостерігалися найвищі темпи зростання кількості платіжних терміналів. Так, у розрахунку на один мільйон населення кількість платіжних терміналів у 2020 році проти 2019 року збільшилася майже на чверть – на 23%.

Довідково

Станом на 01 січня 2021 року в Україні зареєстровано 70 учасників карткових платіжних систем.


* у порівнянні з січнем 2020 року

** За даними Державної служби статистики України.

У Національному банку 11 березня відбувся круглий стіл за участі представників банківської, юридичної спільноти та зовнішніх експертів про доцільність створення в Україні спеціалізованого фінансового суду.

Відкриваючи захід, заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка наголосив, що створення такого суду дозволить банкам ефективніше врегульовувати питання непрацюючих кредитів та загалом позитивно вплине на інвестиційне середовище.

"Понад 130 тисяч судових спорів в Україні – це спори, пов’язані з фінансовим сектором. Це четверта частина від всіх судових процесів. З огляду на проблематику ми ініціювали питання щодо необхідності створення спеціалізованого фінансового суду. Ми вважаємо, що від створення спеціалізованого фінансового суду виграють всі: кредитори, позичальники, вкладники та інвестори. Адже такий суд може стати дієвим механізмом захисту їхніх прав", – наголосив Ярослав Матузка.

За даними банків, на сьогодні розмір заборгованості, що є предметом судових спорів з позичальниками, становить 144 млрд грн, вкладниками – понад 18 млрд грн, інвесторами – 81 млн грн. Загальна ж сума предметів застави за такими позовами становить близько 14 млрд грн, а обсяг депозитів – 18 млрд грн.

"Національний банк має подвійний мандат на захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг. Тож ми повинні знайти правильний баланс для вирішення проблемних питань. На сьогодні банки активно говорять не лише про завантаженість судової гілки влади, але й інші проблеми: правозастосування чи ефективне виконання судових рішень для задоволення кредиторських вимог. Ми маємо напрацювати ефективний механізм для покращення роботи у цьому напрямку, і це може бути як спеціалізований фінансовий суд, так і окрема судова палата з розгляду фінансових спорів. Ми плануємо продовжувати цю дискусію з іншими представниками ринку та державними органами", – наголосив директор Юридичного департаменту Владислав Бедненко.

За словами начальника управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Віктора Григорчука, сьогодні судова система перевантажена значною кількістю фінансових спорів. Існує також проблема неукомплектованості судів різного рівня, або недостатності необхідної кваліфікації для розуміння тонкощів роботи фінансового сектору. "Ми бачимо, як суди ухвалюють спірні рішення по суті, наприклад, як у випадку з оскарженням неплатоспроможності банків чи нарахуванням відсотків за кредитами, термін дії яких сплинув. Все це формує думку про те, що нам потрібно обговорити можливість створення спеціалізованого суду, який би розглядав всі фінансові спори, які існують в Україні", – наголосив Віктор Григорчук. Під час круглого столу його учасники висловили свої думки щодо створення та функціонування спеціалізованого суду в Україні з урахуванням досвіду іноземних країн, обговорили актуальні у них проблемні питання в роботі судів та виконавчої служби, що мають негативний вплив на захист інтересів кредиторів та інвесторів та не сприяють покращенню виконання зобов’язань недобросовісними боржниками. Основним підсумком заходу учасники визначили необхідність впровадження змін до законодавчих механізмів, пов’язаних із судовим захистом прав та інтересів кредиторів, порушених недобросовісними боржниками, а також виконанням отриманих рішень. Одним з них може бути і спеціалізований фінансовий суд. Національний банк зі свого боку продовжить відкритий діалог із учасниками ринку та органами державної влади щодо перспектив створення та діяльності такого суду. У заході взяли участь представники Незалежної асоціації банків України, Асоціації українських банків, банків, що входять до них, Американської торгової палати в Україні, Європейської бізнес асоціації, а також фахівці від Міжнародного валютного фонду, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,  Національної асоціації адвокатів України, Національної асоціації арбітражних керуючих України, Асоціації правників України.

Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 6,5% річних. Це рішення спрямоване на поступове повернення інфляції до цілі в умовах відновлення як світової, так і української економіки.

 

На початку 2021 року інфляція прискорилася та очікувано вийшла за межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п. 

 

У січні зростання споживчих цін досягнуло 6,1% у річному вимірі. За попередніми оцінками Національного банку України, інфляція продовжила прискорення й у лютому. Споживча інфляція, розрахована за даними онлайн-моніторингу, перевищила прогноз Національного банку України, а інфляційні очікування залишилися підвищеними. Водночас фундаментальний інфляційний тиск, виражений показником базової інфляції, у січні-лютому загалом відповідав прогнозній траєкторії регулятора. 

У перші місяці 2021 року на прискорення інфляції найбільше впливали ціни на продукти харчування та паливо. Це пояснюється гіршими врожаями та стрімким зростанням цін на світових товарних ринках на тлі динамічного відновлення глобальної економіки. Інфляційний тиск з боку країн – торговельних партнерів надалі посилювався. Стійким залишається внутрішній споживчий попит. Крім того, в ціновій динаміці продовжують відображатися ефекти від минулорічного послаблення гривні. 

Інфляція сягне пікових значень усередині поточного року, проте надалі почне сповільнюватися й повернеться в цільовий діапазон у першому півріччі 2022 року. 

 

Досить швидке відновлення світової та української економіки формуватиме відчутний інфляційний тиск упродовж усього року. Утім, надходження на ринки нового врожаю, вичерпання ефекту низької бази порівняння для окремих товарів, а також підвищення облікової ставки Національним банком України поступово розвернуть інфляційну динаміку. Так, наприкінці цього року інфляція сповільниться і в першому півріччі 2022 року закріпиться в цільовому діапазоні 5% ± 1 в. п. 

Основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

 

Національний банк України очікує подальшого прогресу України в перемовинах із МВФ. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними партнерами є важливою для фінансування бюджетних потреб та надання економіці додаткових стимулів для зростання. Завдяки цьому Україна також зможе підтримувати міжнародні резерви на рівні близько 30 млрд дол. США. 

Національний банк України підвищив облікову ставку до 6,5%

Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, залишається посилення карантинних обмежень як в Україні, так і у світі для протидії поширенню пандемії COVID-19. 

Програми вакцинації в окремих країнах уже доводять свою ефективність. Але їх розгортання відбувається досить повільно, тож ризики посилення карантинних обмежень цього року залишаються актуальними. Зокрема в деяких регіонах України впродовж останніх місяців захворюваність помітно зросла. Пандемія все ще створює загрозу зниження ділової активності, охолодження споживчого та інвестиційного попиту. Це, відповідно, може мати стримуючий вплив на інфляцію.

Натомість швидке відновлення ділової активності, пожвавлення товарних ринків, відкладений ефект від масштабних стимулюючих заходів, а також ймовірна реалізація відкладеного споживчого попиту створюють ризики прискорення світової інфляції. У таких умовах вірогідним є, зокрема, й подальше посилення інфляційного тиску з боку країн – торговельних партнерів України.

Актуальними є також інші ризики:

  • волатильність на глобальних ринках капіталу;
  • більш різке погіршення умов торгівлі; 
  • ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах.

 

Ураховуючи баланс ризиків, суттєве посилення фундаментального інфляційного тиску впродовж останніх місяців, Правління Національного банку України підвищило облікову ставку до 6,5%.

Національний банк України готовий до більш рішучого підвищення облікової ставки для обмеження фундаментального інфляційного тиску, стабілізації очікувань та приведення інфляції до цілі.

Підвищення облікової ставки до 6,5% затверджено рішенням Правління Національного банку України від 04 березня 2021 року № 84-рш "Про розмір облікової ставки".

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 15 березня 2021 року. 

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 15 квітня 2021 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

 

Національний банк визначив перелік системно важливих, соціально важливих та важливих платіжних систем в Україні.

Розподіл платіжних систем за категоріями важливості здійснюється регулятором для приведення діяльності значущих платіжних систем, які  мають значну частку на ринку, у відповідність до міжнародних стандартів оверсайта.

Так, результати моніторингу діяльності платіжних систем у 2020 році свідчать про таке.

  1. На сьогоднішній день єдиною системно важливою платіжною системою в Україні, як і в попередні роки, залишається система електронних платежів (СЕП) Національного банку України.
  1. Перелік платіжних систем, що увійшли до категорії соціально важливих платіжних систем в Україні, не зазнав змін порівняно з 2019 та 2018 роками.

Статус соціально важливих платіжних систем підтвердили п’ять платіжних систем:

  • “MasterCard”, MasterCard International Incorporated, США;
  • “Visa", Visa International Service Association, США;
  • “NovaPay“, ТОВ "НоваПей"; 
  • “Western Union", Western Union Financial Services Inc.США/Western Union Network, SAS, Франція;
  • “Поштовий переказ", АТ "Укрпошта".
  1. У категорії важливих платіжних систем порівняно з 2019 роком одна платіжна система “FLASHPAY” (ПрАТ “Банк Фамільний”) втратила такий статус. Водночас цьогоріч до цієї категорії увійшли дві нові платіжні системи – “PrivatMoney” (АТ КБ “ПриватБанк”) та “LEO” (ТОВ “ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ”).

Тож до важливих платіжних систем належать:

  • “Фінансовий світ”, ТОВ “Українська платіжна система”;
  • “MoneyGram”, Money Gram Payment Systems Inc. США; 
  • “City 24", ТОВ "Фінансова Компанія "Фенікс";
  • “LEO”, ТОВ “ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ”; 
  • “RIA”, Continental Exchange Solutions Inc, США;
  • “PrivatMoney”, АТ КБ “ПриватБанк”;
  • “INTELEXPRESS”, АТ Мікрофінансова організація “Інтелекспрес”, Грузія.

До платіжних організацій платіжних систем, що увійшли до категорій важливості, Національний банк установлює посилені вимоги, зокрема в частині управління та організації діяльності, доступу та участі в платіжній системі, системи управління ризиками, забезпечення кіберстійкості та управління безперервністю діяльності тощо. 

Крім того, з 2020 року Національний банк визнає операторів послуг платіжної інфраструктури значущими відповідно до встановлених критеріїв* .

Якщо порівняти з попереднім роком, перелік значущих операторів послуг платіжної інфраструктури розширився на одного оператора – ТОВ “ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ”. Тож за результатами моніторингу за 2020 рік значущими операторами послуг платіжної інфраструктури стали:

  • ПрАТ “Український процесінговий центр”;
  • ТОВ “ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ”;
  • ТОВ “ТАС ЛІНК”.

До таких значущих операторів послуг платіжної інфраструктури Національний банк установлює посилені вимоги щодо забезпечення безперервності діяльності, які ґрунтуються на міжнародних стандартах оверсайта. 

Довідково

Національний банк визначає важливість платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури щорічно за підсумками їх діяльності протягом попереднього року.

Критеріями визначення важливості платіжних систем є обсяги операцій і види послуг, які надаються платіжними системами.

Критеріями визначення важливості операторів послуг платіжної інфраструктури є обсяги операцій, які обробляються ними в платіжних системах.

* Постанова від 21 січня 2020 № 11 “Про затвердження Змін до Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні”

 

 

26 лютого Голова правління АТ «АКБ «КОНКОРД» Задоя Юрій Анатолійович виступив із онлайн-лекцією «Сучасні платіжні сервіси та фінансові технології». Конференцію в режимі Zoom підготувала кафедра банківської справи та фінансових послуг (ОПП 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»). Участь взяли студенти фінансового факультету, викладачі та фахівці банківських установ.
 
Вибір цієї теми є особливо актуальним у сучасну епоху бурхливого розвитку банківських інновацій. Слід підкреслити, що за минулий рік Україна увійшла у ТОП-4 за рейтингом розвитку фінансових технологій. АТ «АКБ «КОНКОРД» за минулий рік отримав престижні нагороди у сфері розвитку платіжних сервісів. За ініциативою Голови наглядової ради банку Олени Сосєдки створена фінтех-екосистема Concord Fintech Solutions, яка сприяє розвитку фінансової галузі та в цілому позитивно відбивається на економіці.
 
Одразу кілька проєктів і компаній фінтех-екосистеми відзначили в номінаціях на PaySpace Magazine Awards 2020:
 
Procard – «Найкращий процесинговий центр» (1-е місце).
ConcordBank– «Найкращий банк-еквайр» (2-е місце).
ConcordPay – «Найкращий партнер інтернет-магазинів з прийому платежів» (3-є місце).
Також у номінації «Найкращий techfin-проєкт» перше місце отримав ConcordBank IconBridge.
 
На думку Юрія Анатолійовича, масштаби великих банків заважають своєчасному впровадженню сучасних технологій та інновацій. Саме стратегію сучасних клієнто-орієнтованих сервісів обрав АТ «АКБ «КОНКОРД». На цьому шляху розгортаються масштабні зміни, участь у яких мають приймати випускники університету. Фахівці університету і банку обговорили шляхи взаємодії у підготовці студентів. Учасникам лекції запропоновані варіанти проходження практики і працевлаштування у АТ «АКБ «КОНКОРД». Завідувач кафедри банківської справи та фінансових послуг Заруцька Олена Павлівна розповіла про роботу Регіонального центру інноваційного розвитку банківської системи України і запросила учасників до співробітництва.
 

Велика подяка Юрію Анатолійовичу за цікаву і корисну онлайн- лекцію! Бажаємо успіху банку та його фахівцям, у тому числі, випускникам фінансового факультету, які зараз плідно працюють у різних підрозділах!

23 лютого підписано акт про виконання науково-дослідних робіт з валідації моделей оцінки ризиків АТ «АБ «РАДАБАНК». Дослідження провели фахівці кафедри банківської справи та фінансових послуг Заруцька Олена Павлівна, Новікова Людмила Флоровна та кафедри комп’ютерних наук та інженерії програмного забезпечення Рудянова Тетяна Миколаївна. 
 
Банком розроблені складні економіко-математичні моделі для розрахунку прийнятних показників різноманітних ризиків, забезпечення дотримання допустимого їх рівня. В процесі валідації моделей підтверджено їх відповідність встановленим вимогам, надано рекомендації. Впровадження системних наукових досліджень для вирішення актуальних проблем банківської справи сприяє поширенню найкращої світової практики ризик-менеджменту і сучасних інформаційних технологій серед банків України. Опрацювання методичних підходів до управління ризиками та статистичних показників діяльності банків України відкрило науковцям нові теми для подальших досліджень. 
 
Багато років на сторінках видання університету «Науковий погляд: економіка та управління» публікуються спільні статті науковців-практиків та співробітників кафедри банківської справи та фінансових послуг (ОПП 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»). Актуальні проблеми розвитку банківської системи обговорюються на засіданнях Регіонального центру інноваційного розвитку банківської системи України.
 
Запрошуємо колег до співробітництва!

 

Зареєструйтесь на консультацію

Поля помічені * (зіркою) обов`язкові для заповнення!

Фінансовий стан банків України

Прогноз

Отримайте інформацію про фінансовий стан банків України за методом структурно-функціональних груп

Отримати

Останні новини: